скалоокий
СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм.
Те саме, що більма́стий.
За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (М. Драй-Хмара);
// у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах).
– Тільки про оковиту ніхто не згадав .. – Буде й оковита, – дружньо поляпав по плечі Чепіга скалоокого (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скалоокий — скалоо́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- скалоокий — -а, -е, розм. Те саме, що більмастий. || у знач. ім. скалоокий, -кого, ч. Той, хто має більмо (більма) на оці (очах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скалоокий — СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більма́стий. *Образно. За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 27); // у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах). Словник української мови в 11 томах
- скалоокий — Скалоокий, -а, -е Имѣющій бѣльмо на глазу. Словник української мови Грінченка