1. Словник української мови в 11 томах

скалоокий

СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більма́стий.

*Образно. За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 27);

// у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах).

— Тільки про оковиту ніхто не згадав.. — Буде й оковита,— дружньо поляпав по плечі Чепіга скалоокого (Добр., Очак. розмир, 1965, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скалоокий — скалоо́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. скалоокий — -а, -е, розм. Те саме, що більмастий. || у знач. ім. скалоокий, -кого, ч. Той, хто має більмо (більма) на оці (очах). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скалоокий — СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більма́стий. За гратами останню мичку допрядає скалоокий день (М. Драй-Хмара); // у знач. ім. скалоо́кий, кого, ч. Той, хто мав більмо (більма) на оці (на очах). – Тільки про оковиту ніхто не згадав .. Словник української мови у 20 томах
  4. скалоокий — Скалоокий, -а, -е Имѣющій бѣльмо на глазу. Словник української мови Грінченка