сквернити

Скверни́ти, -ню́, -ни́ш

гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч.

Значення в інших словниках

1. сквернити — скверни́ти дієслово недоконаного виду оскверняти  Орфографічний словник української мови
2. сквернити — див. ПОГАНИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. сквернити — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
4. сквернити — -ню, -ниш, недок., книжн., заст. Оскверняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сквернити — моск. паскудити блюзнити, зблюзнювати, зблюзнити, позблюзнювати, наблюзнювати, наблюзнити, понаблюзнювати, облюзнювати, облюзнити, пооблюзнювати, поблюзнювати, поблюзнити, згиджувати, згидити, позгиджувати, загиджувати, загидити, позагиджувати...  Словник чужослів Павло Штепа
6. сквернити — СКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., книжн., заст. Оскверняти. Умийтеся! Образ Божий Багном не скверніте. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать... (Т. Шевченко); [Марина:] Ґвалтом зла не викорениш, а більше роздратуєш...  Словник української мови у 20 томах
7. сквернити — ОСКВЕРНИ́ТИ (порушити чистоту, святість чого-небудь; поставитися до чогось високого, святого неналежним чином, принизливо), НАРУГА́ТИСЯ з чого, над чим, ПОГЛУМИ́ТИСЯ з чого, над чим, ОПОГА́НИТИ, СПОГА́НИТИ розм., ЗАПОГА́НИТИ розм., ОМЕРЗИ́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
8. сквернити — СКВЕРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., книжн., заст. Оскверняти. Умийтеся! образ божий Багном не скверніте. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать… (Шевч.  Словник української мови в 11 томах