Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю. Шевч.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
скорбний —
ско́рбний прикметник
Орфографічний словник української мови
скорбний —
-а, -е. Те саме, що скорботний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скорбний —
див. печальний, меланхолік, гіпохондрик, песиміст
Словник чужослів Павло Штепа
скорбний —
СКО́РБНИЙ, а, е. Те саме, що скорбо́тний. Скорбна дружина стоїть коло печі (Ю. Яновський); Виходили люди з хати: насуплені чоловіки, парубки з суворими лицями, із скорбними обличчями баби, молодиці, дівчата (А.
Словник української мови у 20 томах
скорбний —
СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...
Словник синонімів української мови
скорбний —
Ско́рбний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
скорбний —
СКО́РБНИЙ, а, е. Те саме, що скорбо́тний. Скорбна дружина стоїть коло печі (Ю. Янов., IV, 1959, 142); Виходили люди з хати: насуплені чоловіки, парубки з суворими лицями, із скорбними обличчями баби, молодиці, дівчата (Головко, II, 1957, 319)...
Словник української мови в 11 томах