Словник української мови Грінченка

скорбний

Скорбний, -а, -е

Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю. Шевч.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. скорбний — ско́рбний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. скорбний — -а, -е. Те саме, що скорботний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скорбний — див. печальний, меланхолік, гіпохондрик, песиміст  Словник чужослів Павло Штепа
  4. скорбний — СКО́РБНИЙ, а, е. Те саме, що скорбо́тний. Скорбна дружина стоїть коло печі (Ю. Яновський); Виходили люди з хати: насуплені чоловіки, парубки з суворими лицями, із скорбними обличчями баби, молодиці, дівчата (А.  Словник української мови у 20 томах
  5. скорбний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
  6. скорбний — Ско́рбний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скорбний — СКО́РБНИЙ, а, е. Те саме, що скорбо́тний. Скорбна дружина стоїть коло печі (Ю. Янов., IV, 1959, 142); Виходили люди з хати: насуплені чоловіки, парубки з суворими лицями, із скорбними обличчями баби, молодиці, дівчата (Головко, II, 1957, 319)...  Словник української мови в 11 томах