скоренько
Скоро
нар.
1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. н. п.
2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. ум. скоренько, скоресенько.
Словник української мови Грінченка