скоренько
СКОРЕ́НЬКО.
Присл. до скоре́нький.
– Я побіг у сад і скоренько вирізав собі цівку з бузини (Б. Грінченко);
Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)СКОРЕ́НЬКО.
Присл. до скоре́нький.
– Я побіг у сад і скоренько вирізав собі цівку з бузини (Б. Грінченко);
Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)