скривити

Скривити, -влю, -виш

гл. Покривить, искривить, согнуть. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило. Ном. № 5667.

Значення в інших словниках

1. скривити — скриви́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скривити — див. скривлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скривити — СКРИВИ́ТИ див. скри́влювати.  Словник української мови у 20 томах
4. скривити — криви́ти / покриви́ти душе́ю. Бути нещирим; лицемірити. Дівчина, не звикнувши кривити душею, нічого не відповіла настирливому залицяльникові (С. Добровольський); Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (А.  Фразеологічний словник української мови
5. скривити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
6. скривити — СКРИВИ́ТИ див. скри́влювати.  Словник української мови в 11 томах