скрипотіти —
скрипоті́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
скрипотіти —
-очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що скрипіти 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
скрипотіти —
СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти 1, 2. Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик – Скрипотять, скрипотять... (Ю. Гойда).
Словник української мови у 20 томах
скрипотіти —
СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев'яні та ін. предмети — утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГОТІ́ТИ розм.; ПОСКРИ́ПУВАТИ, ПОРИ́ПУВАТИ, СКРИ́ПАТИ розм., СКРИПОТІ́ТИ підсил. розм. (час від часу).
Словник синонімів української мови
скрипотіти —
СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти 1, 2. Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик — Скрипотять, скрипотять… (Гойда, Сонце.., 1951, 94).
Словник української мови в 11 томах