скрипотіти

СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.

Те саме, що скрипі́ти 1, 2.

Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик – Скрипотять, скрипотять... (Ю. Гойда).

Значення в інших словниках

1. скрипотіти — скрипоті́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. скрипотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що скрипіти 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скрипотіти — СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев'яні та ін. предмети — утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГОТІ́ТИ розм.; ПОСКРИ́ПУВАТИ, ПОРИ́ПУВАТИ, СКРИ́ПАТИ розм., СКРИПОТІ́ТИ підсил. розм. (час від часу).  Словник синонімів української мови
4. скрипотіти — СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти 1, 2. Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик — Скрипотять, скрипотять… (Гойда, Сонце.., 1951, 94).  Словник української мови в 11 томах
5. скрипотіти — Скрипотіти, -почу, -тиш гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.  Словник української мови Грінченка