скрипічник

Скрипічник, -ка

м. = скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. І. 44.

Значення в інших словниках

1. скрипічник — -а, ч., зах. Скрипаль.  Великий тлумачний словник сучасної мови