скісок

Скісок, -ска

м.

1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.

2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.

Значення в інших словниках

1. скісок — скі́сок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. скісок — див. ніж  Словник синонімів Вусика
3. скісок — -ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, що його використовують замість ножа, бритви тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скісок — СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. скісок — СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Епік, Тв.  Словник української мови в 11 томах