Значення в інших словниках
-
скісок —
скі́сок іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
скісок —
-ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, що його використовують замість ножа, бритви тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скісок —
СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
скісок —
СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Епік, Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
скісок —
Скісок, -ска м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.
Словник української мови Грінченка