Орфографічний словник української мови

скісок

скі́сок

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скісок — див. ніж  Словник синонімів Вусика
  2. скісок — -ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, що його використовують замість ножа, бритви тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скісок — СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. скісок — СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Епік, Тв.  Словник української мови в 11 томах
  5. скісок — Скісок, -ска м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.  Словник української мови Грінченка