слабовитий —
слабови́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
слабовитий —
див. слабий; хворий
Словник синонімів Вусика
слабовитий —
-а, -е, розм. Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. || Який має хворобливий вигляд. || рідко. Хворий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слабовитий —
СЛАБОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. Він і справді співчував мені, бо й сам був щуплий, слабовитий (Дніпрова Чайка); Баба його була стара та слабовита і все нездужала (І.
Словник української мови у 20 томах
слабовитий —
ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал.
Словник синонімів української мови
слабовитий —
Слабови́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
слабовитий —
СЛАБОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. Він і справді співчував мені, бо й сам був щуплий, слабовитий (Дн. Чайка, Тв., 1960, 34); Баба його була стара та слабовита і все нездужала (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах