Словник української мови Грінченка

словонько

Сло́вонько, -ка

с. ум. отъ слово.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. словонько — сло́вонько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. словонько — -а, с. Зменш.-пестл. до слово 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словонько — СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. – Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  4. словонько — СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. — Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Барв., Опов.., 1902, 57).  Словник української мови в 11 томах