словонько
Сло́вонько, -ка
с. ум. отъ слово.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словонько — сло́вонько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- словонько — -а, с. Зменш.-пестл. до слово 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- словонько — СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. – Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- словонько — СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. — Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Барв., Опов.., 1902, 57). Словник української мови в 11 томах