словонько
СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1.
— Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Барв., Опов.., 1902, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словонько — сло́вонько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- словонько — -а, с. Зменш.-пестл. до слово 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- словонько — СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. – Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- словонько — Сло́вонько, -ка с. ум. отъ слово. Словник української мови Грінченка