словонько
СЛО́ВОНЬКО, а, с.
Зменш.-пестл. до сло́во 1.
– Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словонько — сло́вонько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- словонько — -а, с. Зменш.-пестл. до слово 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- словонько — СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. — Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Барв., Опов.., 1902, 57). Словник української мови в 11 томах
- словонько — Сло́вонько, -ка с. ум. отъ слово. Словник української мови Грінченка