словоскладання
СЛОВОСКЛАДА́ННЯ, я, с., грам. Утворення складних слів способом з’єднання двох або кількох слів, основ чи коренів в одну лексичну одиницю.
Словоскладання — дуже продуктивний спосіб творення якісних і відносних прикметників. Звичайно складні прикметники компонуються з двох твірних основ (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 215);
Найпоширенішими способами формування мовних новотворів у наші дні є словоскладання і утворення лексичних словосполучень (Мовозн., XVI, 1961, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словоскладання — словосклада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- словоскладання — словоскладення, -я, с., грам. Утворення складних слів способом з'єднання двох або кількох слів, основ чи коренів в одну лексичну одиницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- словоскладання — СЛОВОСКЛАДА́ННЯ, я, с., лінгв. Утворення складних слів способом з'єднання двох або кількох слів, основ чи коренів в одну лексичну одиницю. Словоскладання – дуже продуктивний спосіб творення якісних і відносних прикметників. Словник української мови у 20 томах