словонько

СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1.

— Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Барв., Опов.., 1902, 57).

Значення в інших словниках

1. словонько — сло́вонько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. словонько — -а, с. Зменш.-пестл. до слово 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. словонько — СЛО́ВОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до сло́во 1. – Чого ж ти, Ганночко, да так запишалася? Устоньок калинових своїх да й не одкриєш, словонька тихого да й не промовиш! (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
4. словонько — Сло́вонько, -ка с. ум. отъ слово.  Словник української мови Грінченка