служебниця

Служебниця, -ці

ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.

Значення в інших словниках

1. служебниця — служе́бниця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. служебниця — -і, розм., рідко. Жін. до служебник 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2.  Словник української мови у 20 томах
4. служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2.  Словник української мови в 11 томах