Значення в інших словниках
-
служебниця —
служе́бниця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
служебниця —
СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2.
Словник української мови у 20 томах
-
служебниця —
СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2.
Словник української мови в 11 томах
-
служебниця —
Служебниця, -ці ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.
Словник української мови Грінченка