Великий тлумачний словник сучасної мови

служебниця

служе́бниця

-і, розм., рідко.

Жін. до служебник 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. служебниця — служе́бниця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2.  Словник української мови у 20 томах
  3. служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2.  Словник української мови в 11 томах
  4. служебниця — Служебниця, -ці ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.  Словник української мови Грінченка