Словник української мови Грінченка

смерековий

Смерековий, -а, -е

Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато? Гол. II. 812.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. смерековий — смере́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. смерековий — -а, -е. 1》 Прикм. до смерека. || Зробл., вигот. із смереки, з її гілок. || Засаджений, порослий смереками. 2》 перен. Стрункий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смерековий — СМЕРЕ́КОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смере́ка. Смерекове гілля; Смерекові бори; Смерековий ліс; // Засаджений, порослий смереками. Сині смерекові гори затягнуло холодною імою (Ю. Бедзик). 2. Зробл., вигот. із смереки, з її гілок. Смерекова хата; Смерековий вінок.  Словник української мови у 20 томах
  4. смерековий — Смере́ковий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. смерековий — СМЕРЕ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до смере́ка. Покликав [Іван]: — Марічко!.. М’яке запинало смерекового гілля ковтнуло той поклик (Коцюб., II, 1955, 347); Стежка вела високими верхами і густими смерековими борами (Фр.  Словник української мови в 11 томах