смерековий
СМЕРЕ́КОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до смере́ка.
Смерекове гілля;
Смерекові бори;
Смерековий ліс;
// Засаджений, порослий смереками.
Сині смерекові гори затягнуло холодною імою (Ю. Бедзик).
2. Зробл., вигот. із смереки, з її гілок.
Смерекова хата;
Смерековий вінок.
Словник української мови (СУМ-20)