1. Словник української мови у 20 томах

смерековий

СМЕРЕ́КОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до смере́ка.

Смерекове гілля;

Смерекові бори;

Смерековий ліс;

// Засаджений, порослий смереками.

Сині смерекові гори затягнуло холодною імою (Ю. Бедзик).

2. Зробл., вигот. із смереки, з її гілок.

Смерекова хата;

Смерековий вінок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смерековий — смере́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смерековий — -а, -е. 1》 Прикм. до смерека. || Зробл., вигот. із смереки, з її гілок. || Засаджений, порослий смереками. 2》 перен. Стрункий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смерековий — Смере́ковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. смерековий — СМЕРЕ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до смере́ка. Покликав [Іван]: — Марічко!.. М’яке запинало смерекового гілля ковтнуло той поклик (Коцюб., II, 1955, 347); Стежка вела високими верхами і густими смерековими борами (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. смерековий — Смерековий, -а, -е Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато? Гол. II. 812. Словник української мови Грінченка