1. Великий тлумачний словник сучасної мови

смерековий

смере́ковий

-а, -е.

1》 Прикм. до смерека.

|| Зробл., вигот. із смереки, з її гілок.

|| Засаджений, порослий смереками.

2》 перен. Стрункий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смерековий — смере́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смерековий — СМЕРЕ́КОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до смере́ка. Смерекове гілля; Смерекові бори; Смерековий ліс; // Засаджений, порослий смереками. Сині смерекові гори затягнуло холодною імою (Ю. Бедзик). 2. Зробл., вигот. із смереки, з її гілок. Смерекова хата; Смерековий вінок. Словник української мови у 20 томах
  3. смерековий — Смере́ковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. смерековий — СМЕРЕ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до смере́ка. Покликав [Іван]: — Марічко!.. М’яке запинало смерекового гілля ковтнуло той поклик (Коцюб., II, 1955, 347); Стежка вела високими верхами і густими смерековими борами (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. смерековий — Смерековий, -а, -е Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато? Гол. II. 812. Словник української мови Грінченка