Словник української мови Грінченка

смертно

Смертно

нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. смертно — сме́ртно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. смертно — Присл. до смертний 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смертно — СМЕ́РТНО. Присл. до сме́ртний 3. Поранений смертно, розлютився звір. Кипить і клекоче роз'ятрений вир (М. Рильський); Дивилися усі на покійницю: лежала вона, – сказав би спала, коли б не така біла смертно (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  4. смертно — СМЕ́РТНО. Присл. до сме́ртний 3. Поранений смертно, розлютився звір. Кипить і клекоче роз’ятрений вир (Рильський, II, 1960, 172); Дивилися усі на покійницю: лежала вона,— сказав би спала, коли б не така біла смертно (Вовчок, І, 1955, 165).  Словник української мови в 11 томах