нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
смертно —
сме́ртно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
смертно —
Присл. до смертний 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
смертно —
СМЕ́РТНО. Присл. до сме́ртний 3. Поранений смертно, розлютився звір. Кипить і клекоче роз'ятрений вир (М. Рильський); Дивилися усі на покійницю: лежала вона, – сказав би спала, коли б не така біла смертно (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
смертно —
СМЕ́РТНО. Присл. до сме́ртний 3. Поранений смертно, розлютився звір. Кипить і клекоче роз’ятрений вир (Рильський, II, 1960, 172); Дивилися усі на покійницю: лежала вона,— сказав би спала, коли б не така біла смертно (Вовчок, І, 1955, 165).
Словник української мови в 11 томах