Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
смиренний —
смире́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
смиренний —
Негордий, не гордовитий, лагідний, покірний, смирний, не натуристий.
Словник синонімів Караванського
смиренний —
див. покірний
Словник синонімів Вусика
смиренний —
-а, -е. 1》 Який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості. 2》 Покірний, лагідний. || Який виражає покору, лагідність. || Сповнений покори.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смиренний —
СМИРЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості. Списав її [книжку] смиренний слуга господа .. брат Веріфікус (Леся Українка). 2. Покірний, лагідний. Бойко сидить на лаві. Смиренний, тихий бойко (Г.
Словник української мови у 20 томах
смиренний —
СПОКІ́ЙНИЙ (який має вдачу, що відзначається спокоєм, рівністю), СУПОКІ́ЙНИЙ, РІ́ВНИЙ, ТИ́ХИЙ (який поводиться тихо, не створює неспокою); СМИ́РНИЙ, СУМИ́РНИЙ, МИ́РНИЙ рідше, СМИРЕ́ННИЙ підсил., А́НГЕЛЬСЬКИЙ підсил., ТИХОМИ́РНИЙ розм., ПЛО́ХИЙ розм.
Словник синонімів української мови
смиренний —
Смире́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
смиренний —
СМИРЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості. Списав її [книжку] смиренний слуга господа.. брат Веріфікус (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах