сміти

Сміти, -смію, -єш

гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє. Мет. 105.

Значення в інших словниках

1. сміти — смі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сміти — Наважуватися, зважуватися, насмілюватися, набиратися духу, мати відвагу, не боятися, кн. брати на себе сміливість; (з ч. не) не мати права; п! МОГТИ.  Словник синонімів Караванського
3. сміти — смію, смієш, недок. 1》 Насмілюватися, наважуватися робити або казати що-небудь, осмілюватися. Не смій (не смійте) — уживається як форма категоричної заборони робити що-небудь. Смію думати (запитати і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сміти — моск. наважуватися зважуватися, зважитися, позважуватися, наважуватися, наважитися, понаважуватися, поважуватися, поважитися  Словник чужослів Павло Штепа
5. сміти — СМІ́ТИ, смі́ю, смі́єш, недок. 1. Наважуватися робити або казати що-небудь; осмілюватися. Козак дівку та вірненько любить, а зайнять не сміє (з народної пісні); – Одна робить все сміліше – І пошиє, і напише ..  Словник української мови у 20 томах
6. сміти — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм.  Словник синонімів української мови
7. сміти — Смі́ти, смі́ю, смі́єш, смі́ють  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сміти — СМІ́ТИ, смі́ю, смі́єш, недок. 1. Насмілюватися, наважуватися робити або казати що-небудь, осмілюватися. — Одна робить все сміліше — І пошиє, і напише.. Друга рада б, та не вміє, Мов соромиться, не сміє, Мабуть, їй судилось так (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах