смітинка

Смітина, -ни

ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. ум. смітинка.

Значення в інших словниках

1. смітинка — сміти́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. смітинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до смітина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смітинка — СМІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сміти́на. Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Ю. Збанацький); Змахнути смітинку.  Словник української мови у 20 томах
4. смітинка — СМІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сміти́на. Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Збан., Ліс. красуня, 1955, 21); Атаманчук помовчав, з заклопотаним виглядом змахнув смітинку з настільного скла (Ряб., Жайворонки, 1957, 93).  Словник української мови в 11 томах