Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
смітинка —
сміти́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
смітинка —
СМІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сміти́на. Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Ю. Збанацький); Змахнути смітинку.
Словник української мови у 20 томах
смітинка —
СМІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сміти́на. Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Збан., Ліс. красуня, 1955, 21); Атаманчук помовчав, з заклопотаним виглядом змахнув смітинку з настільного скла (Ряб., Жайворонки, 1957, 93).
Словник української мови в 11 томах
смітинка —
Смітина, -ни ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. ум. смітинка.
Словник української мови Грінченка