смішок —
смішо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
смішок —
-шка, ч. 1》 Нетривалий, короткочасний сміх. || Про жартівливий, усміхнений вираз (очей, обличчя). Зі смішком — злегка усміхаючись. 2》 у знач. присл. смішком. Жартома, несерйозно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смішок —
СМІШО́К, шка́, ч. 1. Нетривалий, короткочасний сміх. З мене вилітає хриплий смішок. – Ха-ха! О, з пана Адама відомий апостол... (М. Коцюбинський); Засміявся Іван Бондар і з задоволенням почув у коридорі смішок своєї Марійки (М.
Словник української мови у 20 томах
смішок —
СМІШО́К, шка́, ч. 1. Нетривалий, короткочасний сміх. З мене вилітає хриплий смішок. — Ха-ха! О, з пана Адама відомий апостол… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах