сниця

Сни́ця, -ці

ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67.

Значення в інших словниках

1. сниця — сни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сниця — -і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сниця — СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін. Під час руху забороняється провадити мащення машин .. або сідати на сницю і раму культиватора (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. сниця — СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін. Під час руху забороняється провадити мащення машин.. або сідати на сницю і раму культиватора (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах