сниця
СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін.
Під час руху забороняється провадити мащення машин.. або сідати на сницю і раму культиватора (Механ. і електриф.., 1953, 108);
Основою копнувача є рама, змонтована на двоколісному ходу і причеплена до молотарки сницею (Зерн. комбайни, 1957, 80).
Словник української мови (СУМ-11)