Значення в інших словниках
-
сновида —
снови́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сновида —
Лунатик, кн. сомнамбуліст, з. сноброда.
Словник синонімів Караванського
-
сновида —
див. ледачий; лунатик
Словник синонімів Вусика
-
сновида —
-и, ч. і ж. Те саме, що лунатик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сновида —
СНОВИ́ДА, и, ч. і ж. Те саме, що луна́тик. Сльоза, в самій білизні, босий, з мокрими ногами, нагадував у темному бору сновиду (П. Панч); Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш і в місячні ночі будеш без пам'яті ходити по селу (М.
Словник української мови у 20 томах
-
сновида —
СОМНА́МБУЛА (людина, що ходить і діє уві сні), СНОВИ́ДА, СНОХО́ДА, ЛУНА́ТИК розм. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Яновський); Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш (М.
Словник синонімів української мови
-
сновида —
Снови́да, -ди; -ви́ди, -ви́д
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сновида —
СНОВИ́ДА, и, ч. і ж. Те саме, що луна́тик. Сльоза, в самій білизні, босий, з мокрими ногами, нагадував у темному бору сновиду (Панч, На калин.
Словник української мови в 11 томах