солодич

Солоди́ч, -ча

м. Солодковый корень. Угор.

Значення в інших словниках

1. солодич — солоди́ч іменник чоловічого роду, істота солодка — рослина діал.  Орфографічний словник української мови
2. солодич — -а, ч., діал. Солодець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець.  Словник української мови у 20 томах
4. солодич — ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал.  Словник синонімів української мови
5. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець.  Словник української мови в 11 томах