солодкуватий

Солодкуватий, -а, -е

Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом? Канев. у.

Значення в інших словниках

1. солодкуватий — солодкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. солодкуватий — див. солодкий  Словник синонімів Вусика
3. солодкуватий — -а, -е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. солодкуватий — СОЛОДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.). Маховський в нестерпно душний день сидів під кипарисами, пив теплий солодкуватий напій (Н. Рибак); Аніс – трав'яна рослина.  Словник української мови у 20 томах
5. солодкуватий — Солодкува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. солодкуватий — СОЛОДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка солодкий (у 1, 3, 4, 6, 7 знач.). Маховський в нестерпно душний день сидів під кипарисами, пив теплий солодкуватий напій (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 285); Аніс — трав’яна рослина.  Словник української мови в 11 томах