солопити —
соло́пити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
солопити —
-плю, -пиш; мн. солоплять; недок., перех., розм. Те саме, що висолоплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
солопити —
СОЛО́ПИТИ, плю, пиш; мн. соло́плять; недок., що, розм. Те саме, що висоло́плювати. – Гарно язика солопив [тур], так і хотілося мені підскочити та відкабетувати [відрізати] ножем. Ото б печеня була! (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
солопити —
ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док.
Словник синонімів української мови
солопити —
СОЛО́ПИТИ, плю, пиш; мн. соло́плять; недок., перех., розм. Те саме, що висоло́плювати. — Гарно язика солопив [тур], так і хотілося мені підскочити та відкабетувати [відрізати] ножем. Ото б печеня була! (Загреб., Диво, 1968, 81).
Словник української мови в 11 томах