солопити
СОЛО́ПИТИ, плю, пиш; мн. соло́плять; недок., що, розм.
Те саме, що висоло́плювати.
– Гарно язика солопив [тур], так і хотілося мені підскочити та відкабетувати [відрізати] ножем. Ото б печеня була! (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)