солопій
СОЛОПІ́Й, я́, ч., лайл.
Дуже неуважна, некмітлива людина; роззява.
– Ох ти солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка, – сказала писарша (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)СОЛОПІ́Й, я́, ч., лайл.
Дуже неуважна, некмітлива людина; роззява.
– Ох ти солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка, – сказала писарша (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)