спадистий

Спадистий, -а, -е

Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86.

2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.

Значення в інших словниках

1. спадистий — спа́дистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спадистий — Згористий, СКОТИСТИЙ, положистий, припадистий; (- плечі) похилий; (- спинку крісла) нахилений.  Словник синонімів Караванського
3. спадистий — див. похилий  Словник синонімів Вусика
4. спадистий — -а, -е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). || Нахилений, не зовсім прямовисний. Спадистий лоб — лоб, який має невеликий схил згори до перенісся. Спадисті плечі — похилі плечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). – Держіть горою! Беріть цабе! – гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (І.  Словник української мови у 20 томах
6. спадистий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. спадистий — Спа́дистий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). — Держіть горою! Беріть цабе! — гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах