Значення в інших словниках
-
спадистий —
Згористий, СКОТИСТИЙ, положистий, припадистий; (- плечі) похилий; (- спинку крісла) нахилений.
Словник синонімів Караванського
-
спадистий —
див. похилий
Словник синонімів Вусика
-
спадистий —
-а, -е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). || Нахилений, не зовсім прямовисний. Спадистий лоб — лоб, який має невеликий схил згори до перенісся. Спадисті плечі — похилі плечі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спадистий —
СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). – Держіть горою! Беріть цабе! – гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (І.
Словник української мови у 20 томах
-
спадистий —
ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
спадистий —
Спа́дистий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спадистий —
СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). — Держіть горою! Беріть цабе! — гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
спадистий —
Спадистий, -а, -е Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка