спаль —
спаль іменник жіночого роду згарище діал.
Орфографічний словник української мови
спаль —
-і, ж., зах. Згарище.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спаль —
СПАЛЬ, і, ж., діал. Згарище. Я щойно побачив витік Дніпра, та мене мало тішили враження: в очах стояла ковбаня – запліснявіла, чорна; доокіл – спаль, з повергнутими ниць, обгорілими соснами (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
спаль —
ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі).
Словник синонімів української мови
спаль —
СПАЛЬ, і, ж., діал. Згарище. Я щойно побачив витік Дніпра, та мене мало тішили враження: в очах стояла ковбаня — запліснявіла, чорна; доокіл — спаль, з повергнутими ниць, обгорілими соснами (Літ. Укр., 21.XI 1967, 2).
Словник української мови в 11 томах