спантеличити
Спантеличити, -чу, -чиш
гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Словник української мови ГрінченкаСпантеличити, -чу, -чиш
гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Словник української мови Грінченка