Значення в інших словниках
-
спантеличити —
(розгубитися від чогось) збентежити, (сильніше) приголомшити, ошелешити// збити з пантелику, згоріти від сорому.
Словник синонімів Полюги
-
спантеличити —
спантели́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
спантеличити —
(заплутати, дезорієнтувати когось) збити з пантелику (з толку) кого, рідко; закрутити (заморочити) голову кому; збити з пливу (з плиту) кого, діал.
Словник фразеологічних синонімів
-
спантеличити —
СПАНТЕЛИ́ЧИТИ див. спантели́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
спантеличити —
СПАНТЕЛИ́ЧИТИ див. спантели́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
спантеличити —
Спантеличити, -чу, -чиш гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Словник української мови Грінченка