Великий тлумачний словник сучасної мови

спантеличено

спантели́чено

розм.

Присл. до спантеличений 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спантеличено — спантели́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. спантеличено — СПАНТЕЛИ́ЧЕНО, розм. Присл. до спантели́чений 2. Мартин спантеличено закліпав очима (Ю. Збанацький); Розпитавши, хто вони, звідки і в якій справі приїхали, сторож спантеличено почухав потилицю (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах
  3. спантеличено — СПАНТЕЛИ́ЧЕНО, розм. Присл. до спантели́чений 2. Мартин спантеличено закліпав очима (Збан., Малин. дзвін, 1958, 92); Розпитавши, хто вони, звідки і в якій справі приїхали, сторож спантеличено почухав потилицю (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 113).  Словник української мови в 11 томах