спантеличення

спантели́чення

-я, с., розм.

Дія за знач. спантеличити і стан за знач. спантеличитися.

Значення в інших словниках

1. спантеличення — спантели́чення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спантеличення — СПАНТЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спантели́чити і стан за знач. спантели́читися. Він побачив перед собою Ольгу .. Спантеличення Максима було, мабуть, настільки великим, що і Катря і Передерій звернули на це увагу (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
3. спантеличення — СПАНТЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спантели́чити і стан за знач. спантели́читися. Він побачив перед собою Ольгу.. Спантеличення Максима було, мабуть, настільки великим, що і Катря і Передерій звернули на це увагу (Рибак, Час.., 1960, 345).  Словник української мови в 11 томах