1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спантеличення

спантели́чення

-я, с., розм.

Дія за знач. спантеличити і стан за знач. спантеличитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спантеличення — спантели́чення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спантеличення — СПАНТЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спантели́чити і стан за знач. спантели́читися. Він побачив перед собою Ольгу .. Спантеличення Максима було, мабуть, настільки великим, що і Катря і Передерій звернули на це увагу (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. спантеличення — СПАНТЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спантели́чити і стан за знач. спантели́читися. Він побачив перед собою Ольгу.. Спантеличення Максима було, мабуть, настільки великим, що і Катря і Передерій звернули на це увагу (Рибак, Час.., 1960, 345). Словник української мови в 11 томах