спантеличення
СПАНТЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спантели́чити і стан за знач. спантели́читися.
Він побачив перед собою Ольгу.. Спантеличення Максима було, мабуть, настільки великим, що і Катря і Передерій звернули на це увагу (Рибак, Час.., 1960, 345).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спантеличення — спантели́чення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- спантеличення — -я, с., розм. Дія за знач. спантеличити і стан за знач. спантеличитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спантеличення — СПАНТЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спантели́чити і стан за знач. спантели́читися. Він побачив перед собою Ольгу .. Спантеличення Максима було, мабуть, настільки великим, що і Катря і Передерій звернули на це увагу (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах