1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спантеличений

спантели́чений

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спантеличити.

2》 у знач. прикм. Розгублений, зніяковілий, збентежений.

|| Який виражає розгубленість, здивування, збентеженість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спантеличений — спантели́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. спантеличений — СПАНТЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до спантели́чити. Павло підскочив до Гриценка, і той, розгублений і спантеличений несподіванкою, випустив з рук рушницю (І. Кириленко); Спантеличений такою увагою і сердечністю. Словник української мови у 20 томах
  3. спантеличений — СПАНТЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спантели́чити. Павло підскочив до Гриценка, і той, розгублений і спантеличений несподіванкою, випустив з рук рушницю (Кир., Вибр., 1960, 137); Спантеличений такою увагою і сердечністю. Словник української мови в 11 томах